Великдень Воскресіння

Великдень Воскресіння, чи велику ніч Воскресіння господнього усі гуцули святкують дуже урочисто. У великодну суботу при заході сонця коло кожного подвір'я на пагорбу можна побачити великий вогонь. Ватра палає аж до ранкової зорі, певно, на пам'ять про вогнище, яке палила сторожа коло гробу Воскреслого. Коли ж вогні гаснуть, це свідчить про те, що гуцули зі своєю родиною в святкових строях вирушають у похід до церкви. Робиться це тихо і поважно. Отець дому або дід йде кінно попереду, а молоді – за ним. Усередині йде господиня дому з конем, обвішаним різним печивом, званим паскою, схованим у двох великих дерев'яних посудинах. На далеких під'їздах до церкви зсідають з коней і далі йдуть пішки,простоволосі. Коней в'яжуть на ксьондзовому подвір'ї чи до дерева на цвинтарі.

Бокораші

 

«Королі» вузеньких, змієподібних і страшних верховинських доріг - лісовози. Якщо ви раптом зустрілися з таким на дорозі, то мусите притиснути своє авто хоч у скелю, хоч куди, аби тая величезна машина могла проїхати. Ми так і зробили. Десь трохи далі на березі видно ще свіжі сліди вирубки, ще далі - на лісовози вантажать деревину. По Черемошу швидко наближаються помаранчеві катамарани з туристами ...

Різдво у Спасі

З року в рік на Коломийщині до Водохреща збільшується кількість льодових містечок. Зростає майстерність виконання та масштабність самих скульптур. Окрім традиційного хреста з льоду роблять метрові свічники, фігури Ісуса та Івана Хрестителя, різноманітних тварин та навіть каплички.
Така активність народних умільців зацікавила представників Національного проекту Книги рекордів України.

 

Різдвяно-новорічні свята

 

Багато дослідників вважають, що свята різдвяно-новорічного циклу несуть у собі язичницьке коріння. Наші предки жили у гармонії із природою і були частиною цієї природи. В минулому, коли люди жили в безпосередньому контакті із природою, зміна пір року і місячний цикл Місяця здійснювали величезний вплив на релігійні церемонії. Народні свята були своєрідними календарними сторінками річного циклу, який базувався залежно від сонцевороту та сонячної сили.
В Україні побутова релігія народу являла і являє собою складну суміш християнських ідей з язичницькими віруваннями та уявленнями.