Церкви Міжгірщини

 
Серед ночі почувся крик. На село насувалася гірська лавина. Люди з жахом тікали і врятувалися від страшної стихії, а от їхні будинки були засипані глиною і камінням. Уціліла лише дерев'яна церква. Кілька сотень років тому така доля спіткала предків сучасних жителів села Негровець. Верховинці, які й без того були бідні, втратили все, що мали. Стихія змусила їх переселитися на інше місце, рубати там ліс, будувати нові будинки, займатися господарством.

 

Кара

Церкви Міжгірщини були і залишаються духовними центрами на селі. Вони мовчазно зберігають у собі історичну минувшину, хоча спостережливій людині вони можуть розповісти багато цікавого.

Та церква, що уціліла після згаданого вище зсуву, стала справжньою святинею для жителів Негрівця. Храм не залишився на тому самому місці. Його було розібрано на частини і перенесено ближче до нового поселення, яке виникло після стихії. Таким чином споруда збереглася до сьогодні. Церква, названа на честь святого Архистратига Михайла, привертає увагу цінителів архітектури. Фахівці кажуть, що храм цікавий, передусім, чистими формами давнього мистецтва, не порушеними впливом нових форм.

Чому після зсуву цілою залишилася лише церква? Невідомо. Хоча у народі існує переказ, згідно з яким, стихія була покаранням горян за те, що вони працювали у неділю. Зазвичай, після Літургії чоловіки брали сокири і йшли робити в ліс. Отже, порушувалася заповідь про святкування сьомого дня.

Юрій Бабічин
для mizgir.com.ua

http://mizgir.com.ua/tserkvy-mizhhirschyny

 

< Попередня		Наступна >