Опришки

Опришки — учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у 16 — 1-й половині 19 ст.

 

Вперше опришки згадуються в документах 1529 р. Назва опришки мабуть походить від лат. "oppressor" – нищівник (тобто винищувач шляхи, орендаторів. Рух опришків спочатку розгорнувся на Прикарпатті, пізніше охопив Закарпаття і Буковину.
Центром опришків були Карпатські гори. Туди тікали розорені покривджені
українські а також польські пани і угорські селяни, бідні міщани. Діяли
опришки з ранньої весни до пізньої осені, невеликими загонами.

У 2 половині 16 ст. рух опришків охопив Західне Прикарпаття,
Галицько-Угорське пограниччя, а також околиці ялівця, Жидачева, р-н
Кам'янця-Подільського. Значні виступи опришків відбулися під час
народно-визвольної війни 1648-54 рр. Опришки здобули королівські замки у
травні 1648 р. в Ново танці та в липні – в Саноці, діяли поблизу міст
Яснинського, Дунай, на Лемківщині, брати участь у повстанні 1648 р. під
керівництвом С.Г. Височана.

В 1649-54 рр. вдало виступали опришки на Лемківщині. З ними підтримував
зв'язки керівник повстання польських селян Костка Наперський. На Поділлі
опришки здобули Гусятин і Сатанів. У 1653 у Молдавії разом з військом
Г.Хмельницького діяли 2 тис.

Найвищого піднесення рух опришків досяг у 30-40-х роках 18 ст. під
проводом О. Довбуша. Після його загибелі загони опришків очолили
В.Баюрак, Б.Бойчук. Опришки прали участь у гайдамацькому русі 18 ст. на
Правобережжі України. Рух опришків не припинявся після загарбання феод.
Австрією Галичини (1772); Буковини (1774).

Внаслідок посилення феодальна кріпосницька експлуатація і національного
гноблення рух опришків. У 1-й чверті 19 ст. значно пожвавився. Протягом
1-ї половини 19 ст. в Галичині, на Закарпатті й Буковині діяло понад 50
загонів.

Придушення
За допомогою численних військових частин і каральних загонів смоляків, гірських стрільців, пушкарів австрійському урядові вдалося репресіями остаточно придушити опришківський рух. Останнім ватажком опришків був М.Дратрук (Бордюк), прилюдно скараний в Коломиї.
Антифеодальний рух опришків, що підривав основи шляхетської Польщі та монархічної Австрії, був складовою частиною антикріпосницької боротьби українського селянства. Про героїчну боротьбу опришків складено багато народних пісень, легенд, переказів.

< Попередня		Наступна >