Гуцул скаже, як зав'яже!

 Гуцульський говір то є щось . То треба почути . то не є як мова , то є , як пісня . Не то коломийка , не то співанка . Сказане буде так , що й додати не буде , що .

""
мовчи єзичку, будеш кашку їсти
ни в голові, ни в кишені
сміяласи грузь з болота
єкий сам, таку взєв, ни раз не миливси
ага жди, псе, коли кобила здохне
говорила-везласи, ішла пішки-несласи
свій за своїм єк ни заплаче, то хоч си скривит
рука руку миє, а дві – лице
ни в головици, ни в гудзици (вульг.)
ліпше з розумним загубити, єк з дурним найти
тоди лико дерти, коли вно си дере, тоді дівку виддавати, єк хто бере
з-пид стріхи та пид ринву
най чоловік єк ворона, зато жинці – оборона
а на души, хоть пидпеньки суши
хто винен – невістка: дома не було – спідниця висіла
мокрий дощу не боїтси
в кого в руках, в того в зубах
дивитси, єк миш з муки
хто поперекує, той дома не ночує
єк бідний женивси, нич коротка була
єк нема у голові, на єрмарку ни купиш
на тобі Боже, що мені не гоже
йму хоч ків на голові теши
єке їхало, таке й здибало
ни кує, ни меле
ти мені губи оближи, коли вони гіркі, а коли солодкі, то я й сам оближу
чим багаті, тим і раді
вид нас мало, вид Бога бирше
одне в луг, а друге – в плуг
смієси горшок з баніка, що обидва спузіні
стара любов ни ржавіє
старого любити – себе губити
ни в зуб ногов
ни по той дуб миля
єблуко вид єблуні далеко не котитси
світу бирше, єк у викні
єк постелиш, так си виспиш
мовчи глуха, менше гріха
йму свині чухлютси в голову
заправив, єк за ридну маму
ни знаю єк, али ни так
хто питає у слабого здоров'я
так робит, єк мокре горит
ранок – панок
хто борше встав, той штани вбрав
свій до свого по своє
з милим рай і в халупі
що уб'єш, то в'їдеш
єк дбаєш, так і маєш
дивитси єк баран на звізди
хоч в голові пусто, аби гроший густо
то байка, – до весіля зажиє
у доброго мужа – жінка, єк ружа
ліпше вік дівувати, єк з нелюбом доживати
вінец то дівоцтву кінец
найкраща спивка – то чоловік і жинка
муж і жона – одна сатана
жінка в хаті три кути держит, а чоловік – четвертий
жінка ни бита, єк коса не клепана
жіноча дорога – від печи до порога
жіноча сила в єзиці
теща лиш єзиком плеще
той мені сват, хто мені рад
дід і баба – одна рада
з файної дівки й молодиця файна
надувси, єк вош на морозі
що кому смакує, най здоров пакує
ни лий, ни масло
багачеви з бідним не по дорозі
най буде гірше, аби май було йнакше
багачеви дідько задурно дитину колише, а бідному й за гроші ни хоче
запри стайню, коли коні вкрали
старцям пиво не пити
щоби тут шос розибратиси – треба мати сім п´єд мижи очима
дорвавси, єк дурний до мила
притиснуло суком до гудзици (вульг.)
гоноровий, єк штири косици у гудзици (вульг.)
третий рукав й так ни виросте
невістка – чужа кістка
зєть тещи не брат
свекор і свекруха – одного духа
у злої свекрухи і ззаду очі
перейшов на бабский розум
ни до зир робит прозир
так голова болит – готь тулій до дривітні
так близько, єк сокиров веречи
у найпущій хаті лиш два рази наливают
пив світу плаче, а пив скаче
так напивси, шо п'єтої не розуміє
єк ни пролупиш очі – пролупиш кишеню
гостеви два рази раді: перший – коли прийшов, а другий – коли вже йде
хто ни хоче чужого, аби свого ни мав