- •Помилка•
Андрій Крицун
Андрій Крицун
Шаржист, карикатурист, дизайнер, графік, живописець, боксер, візажист і просто хороша людина. Все це про львівського художника з коломийським корінням Андрія Крицуна.
Не коломиєць за місцем народження і проживання, але в душі Андрій Крицун стверджує, що віддано любить місто понад Прутом. Саме тут він сформувався як особистість та усвідомив, чого хоче від життя.
Дитинство, навчання в СШ №5, в художній школі, індустріально-педагогічному технікумі – це ті етапи, які допомогли тоді ще юному Андрієві вибудувати себе у мистецькому вимірі, це кістяк, який дав дорогу життя. Вже 12 років чоловік живе у Львові. «У Коломиї серце моє лежить, а душа – у Львові», – зізнається митець.
З самого малку хлопчик відчував потяг до мистецтва. «Найулюбленішою моєю іграшкою були кольорові олівці, – згадує Андрій Крицун. – Мені подобалося як вони пахнуть, як малюють. Ще були фломастери і кольорові ручки та аркуші з альбому для малювання. Я в тому любився. В мене є два брати і ми приблизно одного віку, тому часто сварилися за іграшки, а мої олівці та альбоми практично ніхто не забирав».
У п'ятій школі Андрій навчався добре. Лише згодом він дізнався, що його улюблений вчитель Василь Федорович мав вищу художню освіту, був сформованим художником та прищепив Андрієві професійне відчуття, що бути художником – це не просто хобі, а ціла професія та філософія. «З восьмого класу я інтенсивно брав участь у різноманітних конкурсах різних рівнів. Навіть представляв свої плакати на міжнародному конкурсі у Польщі. В 9 класі я отримав першу премію за ілюстрацію і так мене понесло по житті», – згадує свій стрімкий злет молодий митець. Ще в школі Андрій Крицун був автором персональної виставки. Щоправда, з жалем констатує, що більшість тих малюнків розгубилося та затерлося часом.
З 5 класу Андрій став учнем художньої школи і з теплом згадує ту величезну вагу, яку мало врешті-решт для нього навчання у стінах цього естетичного навчального закладу. Художник каже, що саме там він почерпнув головні знання, познайомився з найпоширенішими техніками. Певний час хлопець навіть захопився гобеленами – він був весь час у пошуках себе.
Далі було навчання у Коломийському індустріально-педагогічному технікумі, а нині – коледжі. Там юнак відвідував лише спеціальні предмети, які стосувалися мистецтва. Серед викладачів були знані у Коломиї митці Василь Андрушко та Мирослав Ясінський. Тепер вони просто друзі, з якими молодий художник підтримує тісні стосунки.
– Я схильний вірити, що якщо людина хоче чогось досягти, то вона завжди має можливості до того, – так Андрій Крицун коментує той факт, що з першого разу йому не вдалося вступити ані в технікум, ані пізніше до Львівської національної академії мистецтв. Він вважав, що здатний власними силами вступити на безкоштовне навчання. Впертість виправдала себе.
Вступ до Львівської національної академії мистецтв був кроком логічним. Він поїхав туди разом з Лілією Тєптяєвою. Вони вступали на одну спеціальність. Ліля вступила, а хлопцеві не поталанило. Він один рік все ж навчався на платній формі навчання, але потім виборов місце серед бюджетників. Це була велика перемога студента Андрія Крицуна над системою та над самим собою. Декілька разів він стояв на межі виключення з академії, але все склалося на користь впертого студента. З того часу хлопець ретельно відвідував усі заняття, увійшов до студентського самоврядування та жорстко відстоював права інших студентів. Він тоді почерпнув для себе важливі життєві істини. «Там людина загартовується, – каже молодий митець. – Якщо вона хоче сформуватися як митець чи підприємець, вона має таку можливість. Всі інші, які без мети, відсіюються. В академії ніхто нікого вже не вчить (це справа школи, коледжу), там просто скеровують в якому напрямку рухатися. І лише від тебе залежить як зашвидко ти будеш рухатися. Ти можеш щось робити, або не робити, але ти завжди можеш.»
– Мені зараз 32 роки. Я отримав паспорт у 16 і відтоді розпочалося моє свідоме самостійне життя. Все, що я хотів, щоб було у моєму житті, я досягав сам без допомоги батьків чи будь-кого іншого. Свій зрілий вік я намагаюся використовувати раціонально, з максимальною користю для себе та власної сім'ї, – гордо розповідає співрозмовник.
На думку Андрія, життя дає багато приємних речей безкоштовно, але люди чомусь не вміють правильно це оцінити. В першу чергу він говорить про здоров'я та можливості.
Художник переконаний, що Коломия – дуже перспективне місто у різних аспектах. На цій землі народилося багато талановитих людей, які нині працюють по всій Україні і за її межами. Львів – не виняток. Там живе і працює ціла плеяда митців, які мають коломийське коріння. Все ж більше можливостей Андрій Крицун побачив саме у місті Лева.
– Не бійтеся мріяти, бо мрії можуть здійснитися, – наче сивий мудрець, промовив молодий чоловік. – В школі дитиною мені, на жаль, про це ніхто не казав. Натомість мені впихали багато математики, біології та інше. Насправді ж завдання учителя – прищепити те, що треба ставити перед собою ціль і впевнено йти до неї. Якби я про це знав ще з шкільної парти, то, можливо, коли я вступав, мені було б легше.
Про свою творчість Андрій Крицун розповідає доволі кокетливо. Мовляв, карикатуристом і шаржистом він став зовсім випадково. Просто виник попит на таке мистецтво. Вслід за першими роботами прийшов смак до цієї справи. Андрій Крицун став популярним в газетах та журналах. Тоді це приносило чималий заробіток, але після початку кризи 2008 року все перевернулося з ніг на голову – замовлення скоротилися і довелося у шаржах та карикатурах шукати безкоштовну правдиву творчість, яка йшла від душі.Так, у Львові 2008 року з'явилася виставка молодого карикатуриста і шаржиста Андрія Крицуна. Його роботи представляли Україну на численних міжнародних форумах. Цього року він представив свої роботи на суд коломийців у виставці «Лимонад».Нині в житті Андрія Крицуна якісно новий етап. Він працює в доволі рідкісних техніках офорту (гравіювання по металу) та сухої голки. Кожну роботу митець робить для власного задоволення, а це, на глибоке переконання чоловіка, – головна умова того, що в тебе цю роботу придбають. «Як каже Андрушко, людина відчуває кров і відчуває, коли вкладено душу, – каже художник. – Лише ту роботу, яку митець не хоче продати, покупець хоче купити».Андрій Крицун, попри успішну комерційну роботу, встигає втілювати в життя відразу декілька мистецьких проектів. Він узявся трактувати Святе Письмо через призму власного бачення на сучасне суспільство. Він завжди в процесі збору інформації. Будь-які слова людини для Андрія є матеріалом для роботи.Художник каже, що вічним супутником мистецтва є розкіш і багатство. Все красиве і якісне зазвичай дорого коштує. Тож Андрій мріє досягти такого рівня, щоб бути сам собі меценатом, аби ні від кого не залежати. Вірним помічником у досягненні цієї мети є дружина Андрія, а також двоє їхніх дітей. Саме сім'я для чоловіка є головною рушійною силою на шляху досягнення успіху.
В динамічному сімейному і творчому житті Андрій знаходить час для заняття боксом. Вперше він одягнув боксерські рукавички та вийшов на ринг у Коломиї. Чоловік має перший спортивний розряд у цьому виді спорту і навчився всього в Івана Данилишина, знаного тренера. В академії талант хлопця відразу ж оцінили, адже він був першим художником за 20 років, який займався боксом. Андрій представляв академію на універсіадах. Заняття боксом дуже дисциплінувало хлопця. По нинішній день Андрій щоранку займається бігом.
– Я веду спеціальний зошит мрій, в якому зараз є 147 мрій, – до решти вже здивував своєю багатогранністю Андрій Крицун. – А найголовнішими для досягнення є душевний спокій та гармонія, а решта – це важка праця. Крім того, серед мрій є побачити весь світ, мати великий будинок та художню студію, мати стабільний бізнес.
На завершення розмови я попросила Андрія дати пораду читачам, на що він відповів мудрістю: «Життя нам дається безкоштовно. Довжину шляху вимірює нам тільки Творець, але ширину цього шляху ми встановлюємо абсолютно самі.» Митець переконаний, що кожна людина має достатньо можливостей і засобів, щоб в повній мірі реалізувати всі свої таланти в житті, головне – мріяти.
Оксана Рижук
| •<• •Попередня• | •Наступна• •>• |
|---|
•0 Comments•