Культура і мистецтво Івано-Франківщини
Наш край входить до складу історичної території - Галичини, що одержала назву від давньої столиці – Галича. Галичина розміщена на перехресті доріг між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем – у південно-західній частині України. Ще наш край зветься Прикарпаття, бо із заходу він прилягає до зелених Карпат. Вважається, що значне розселення автохтонними мешканцями території нашої держави спочатку відбувалося із Заходу. Через Івано-Франківщину протікає третина усіх українських річок – понад сім тисяч. Найчистіша річка Європи – Лімниця знаходиться на Івано-Франківщині. У с.Старуня Богородчанського району, в озокеритній шахті добуто було мамонта та шерстистого носорога. Одна з найдавніших доменних печей Європи розташовувалась у Рожнятівському районі.
5-6 тисячоліть тому на північ від Галича, за Дністром, жили загадкові трипільці, будували величезні житла. Кераміка трипільська так само мальована, як і теперішня гуцульська. Високого розвитку Галичина досягла за княжіння Ростиславовичів і Романовичів. Галицько-Волинське князівство, особливо за часів короля Данила, розширило свої володіння й перетворилося в одну з найпотужніших держав Європи, що зуміла припинити експансію татар на захід.
Галичина здавна найбільш густозаселена територія України. Завдяки особливостям традиційного життя, місцевим говіркам, культурі, одязі, побуту, розселенням та іншому, в краї гармонійно співіснують кілька етнографічних груп : бойки, гуцули, лемки, покутяни, ополяни. Поза усяким сумнівом, можемо пишатися тим, що наша держава робить багато для збереження і примноження високодуховних традицій нашого народу. Культура України ще довго буде нашим найбільш бажаним експортним продуктом, значний потенціал якого нещодавно зафіксований європейською перемогою співачки, уродженки Рогатинщини Руслани Лижичко. Яскраво і колоритно можна це побачити на прикладі збережених традицій етнографічних груп Івано-Франківщини.
Отже, бойки заселяють узбіччя середньої частини Карпат. Раніше на Бойківщині займалися переважно скотарством, лісорозробками, видобуванням солі, ковальством. Пізніше тут ровинулося землеробство, тваринництво. У містах Калуші, Долині , Болехові добрий розвиток має хімічна, нафтова, лісотехнічна промисловість.
На території, яку заселяють бойки, збереглися пам'ятки монументального народного будівництва – дерев'яні каплиці, дзвіниці, церкви.
Знамениті бойки – Юрій Дрогобицький ( професор Краківського університету, згодом ректор університету в Болонії); гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний; письменники - Іван Франко, Іван Вагилевич, Антін Могильницький; політичний діяч Степан Бандера та багато інших.
Потужно впливає на розвиток творчого потенціалу Бойківщини проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів. Зокрема, Міжнародний фольклорний фестиваль бойків "Бойківська ватра" уже вдруге засвідчує велику зацікавленість гостей та учасників з усієї України та зарубіжжя. Це підтверджують учасники Другого міжнародного фольклорного фестивалю бойків "Бойківська ватра" з Польщі, Румунії та 12 областей нашої держави. А ще,безумовно, посилять позитивні враження про бойків – їхня гостинність, самобутня культура, краса природи, вдале господарювання. Наприклад, у с.Спас Рожнятівського району гарно оздоблений Народний дім має у приміщенні власний фонтан із підсвіткою. Селище Перегінське за добробутом, який простежується у цілих архітектурних ансамблях перегінчан називають "Бойківським голівудом".
Долинська центральна районна бібліотека та Вигодська селищна бібліотека відкрили у своїх приміщеннях Інтернет-центр, що, звичайно, ще більше розкриє можливості для взамообміну інформацією про прекрасний Бойківський край.
Гуцули розміщені у південно-східній частині Карпат, у межах Галичини, Буковини, Закарпаття. Мальовнича частина українських Карпат визначила спосіб життя, заняття скотарством, народними промислами, деревообробкою, писанкарством.
На території Гуцульщини сформувались родинні школи різьбярів, гончарів, вишивальниць, ткачів. Гуцульщина має дерев'яні церкви 16-20 ст., збудовані в традиційних народних формах. Гуцульському одягу притаманні окремі риси вбрання інших регіонів України (Подніпров"я) та південних слов'ян (болгар, хорватів, сербів). Найвідомішим різьбярем, який відчутно розвинув та удосконалив техніку гуцульського "сухого" різьблення – без застосування інших матеріалів був Юрій Шкрібляк (1822-1884 рр). відповідно до мотивів різьби, він придумував нові форми доліт, стамесок, удосконалив техніку різьблення.
Славетні гуцули – письменники, поети Юрій Федькович, Марко Черемшина, Тарас Мельничук, Роман Іваничук. Гуцули також проводять фестивалі міжнародного рангу (уже проведено тринадцять фестивалів), на які з'їжджаються представники цієї етнографічної групи українців зі всього світу. Нещодавно тут у гуцульському стилі відкрили новозбудований Народний дім у с.Верхній Ясенів Верховинського району. Нову школу мистецтв цьогоріч мають мешканці Косова.
Покутяни займають територію на північний схід від гуцулів. На Покутті розвинуто землеробство, чимало мешканців займаються декоративно-ужитковим мистецтвом (килимарством, вишиванням, гончарством, писанкарством).
Землі Покуття – найродючіші в області. Покутський одяг зберіг чимало архаїчних елементів і відрізняється стриманістю і привабливістю. Покутські села розташовувались здебільшого у низинах.
Ополяни заселяють Опілля – західну частину Подільської височини. основне заняття мешканців – землеробство. Культурою і побутом ополяни близькі до Покуття й Поділля. Вони використовують бісер, рослинний орнамент у вишивці.
Лемки проживають на пограниччі з бойками. Основна частина території лемків розміщена поза Галичиною – на Закарпатті і в Польщі. Вони зберегли свої звичаї, обряди, окремі риси матеріальної культури в одязі, їжі, тощо. У Рогатинському, Коломийському та інших районах області окремими селами проживають лемки, насильно переселені з Польщі після ІІ світової війни.
З Лемківщини походять: митрополит Йосиф Сембратович, композитор Михайло Вербицький.
Івано-Франківщина багата історичними та культурними традиціями. Тут народилися і творили Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, Василь Верховинець. В усі часи визвольної боротьби наша земля давала приклад величі й нескореності національного духу. На зламі 19-20 ст. тут зародилась Галицька Січ, згодом Івано-Франківськ (тоді Станіслав) став столицею ЗУНР. На боротьбу з коричневим та червоним фашизмом стали бійці Української Повстанської Армії.
Прикарпаття – один з небагатьох країв, де збережено культуру чи не в усіх її проявах.
Розвиток культури і мистецтва Прикарпаття тісно пов'язаний з історією й діяльністю обласних установ та мистецьких закладів, більшість яких була створена у 40 роках минулого століття. Саме тут сформувалися провідні мистецькі колективи - трупа обласного музично-драматичного театру ім.І.Франка, Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю, камерний оркестр обласної філармонії, симфонічний оркестр та інші колективи Івано-Франківського музичного училища ім.Д.Січинського, Калуського училища культури.
Мистецьку славу краю примножують народні артисти України Христина Фіцалович, Петро Терпелюк, Петро Князевич, Михайло Кривень, Богдан Сташків, заслужені діячі мистецтв України Михайло Сливоцький, Анатолій Грицан, Олександр Семенюк, Михайло Мокрецький, заслужені артисти України Роман Іваницький, Жанна Добряк-Готв"янська, Олег Герета та багато інших.
В області проводиться послідовна політика підтримки культури. Засновано такі обласні премії для діячів культури і мистецтва : імені Василя Стефаника – в галузі літератури; імені Віталія Смоляка – в галузі театрального мистецтва, імені Ярослава Лукавецького – в галузі образотворчого мистецтва, імені Дениса Січинського – в галузі музичного мистецтва.
Бібліотечна мережа області нараховує 757 бібліотек, послугами яких скористалось понад 561 тис. читачів. У центрі уваги бібліотечних установ області - розширення інформаційних послуг для своїх користувачів. Користувачі обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.Франка мають безкоштовний доступ до вітчизняних та світових джерел інформації через мережу "Інтернет", завдяки спільному проекту бібліотеки та Посольства США в Україні.
Спільно з Міжнародним фондом "Відродження" та завдяки підтримці облдержадміністрації, реалізується Проект створення інформаційного порталу. Завершується робота з переведення інформації в електронну версію. У червні 2004 року до Дня захисту дітей завершено капітальний ремонт обласної дитячої бібліотеки, проведено внутрішні опоряджувальні роботи приміщення, придбано інвентар для бібліотеки .
Активно діють в області музеї. В 11 державних і 76 громадських музеях області зберігається майже 190 тис. експонатів. В управлінні культури облдержадміністрації створено відділ з питань охорони культурної спадщини, який веде контроль за станом обліку, використання та збереження пам'яток культурної спадщини в області.
Завдяки таланту відомих майстрів та творчої молоді обласного українського музично-драматичного театру ім.. І.Франка, обласної філармонії, обласного театру ляльок ім.. М.Підгірянки, обласного театру фольклору, масових свят і видовищ, а також Коломийського обласного драматичного театру, при підтримці органів державної влади культура Прикарпаття отримала можливість піднятися на вищий ступінь художнього розвитку. Відбулися гастролі колективів філармонії у Польщі, Угорщині, Італії, Луганській і Донецькій областях. Колектив Коломийського драмтеатру побував у Румунії з виставою "Земля", приурочену відзначенню 140–ї річниці від дня народження Ольги Кобилянської у м.Сучаві Союзом українців Румунії.
В області функціонує 54 початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, де навчаються 10259 учнів і працює 1451 викладач.
Традиційними і популярними стали конкурси піаністів ім. В.Барвінського, "Водограй", " Концертино," "Танцює юнь Прикарпаття", " Весняні голоси". Переможці обласних конкурсів і обдаровані діти беруть участь і здобувають перемогу у Всеукраїнських та Міжнародних творчих змаганнях, програмі Українського фонду культури " Нові імена України".
Окрасою області є Брошнівська, Тисменицька школи мистецтв, Вигодська музична школа, Надвірнянська художня школа, навчальні заклади м. Івано-Франківська. За згаданий період нове приміщення отримала Косівська дитяча школа мистецтв.
Для покращення матеріально-технічного забезпечення, на виконання Державної програми розвитку культури на період до 2007 року, діє розпорядження облдержадміністрації про програму розвитку культури області на вищезгаданий період. Цей документ забезпечить створення і оновлення матеріальної бази культури нашого регіону.
Для комплексного виконання робіт із встановлення в закладах культури сучасної опалювальної системи, управління культури облдержадміністрації приступає до підготовки обласної програми "Теплий заклад 2005-2010 рр." В усіх закладах культури заплановано виконати монтаж системи охоронної та пожежної сигналізації. У газифікованих закладах культури - перейти на локальне опалення.
Івано - Франківщина - край чудової, казкової природи, край з надзвичайно багатими історичними та культурними традиціями, край, що у всі часи давав приклад величі й нескореності національного духу.
На терені області розвинуті різні види художніх народних промислів. Руками різьбярів, гончарів, вишивальниць, мосяжників народжуються мистецькі твори, що розходяться по світу і які можна побачити в музеях Нью-Йорка, Торонто, Києва і Москви.
Туристи із задоволенням знайомляться з пам'ятками і музеями Івано-Франківська та Коломиї, проходять стежками славного ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша. Нині опрацьовуються маршрути слідами боїв Української Повстанської Армії, яка найдовше вела боротьбу із загарбниками саме на території нашого краю.
В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. На базі пам'яток княжого Галича створений національний заповідник «Давній Галич».
Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у «Слові о полку Ігоревім» князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, дівчини-патріотки з Рогатина, що увійшла в історію під ім'ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті ТуреччиниXVI ст. Тут народились керівник опришківського руху Олекса Довбуш, сподвижник Богдана ХмельницькогоСемен Височан, письменники Іван Вагилевич, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович, Марійка Підгірянка, мистецтвознавець Святослав Гординський, композитор Анатолій Кос-Анатольський, художники Ярослав Пстрак та Василь Касіян, скульптори Михайло Бринський та Григорій Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Дмитро Вітовський та Степан Бандера, найбільший націоналіст за всю історію України, Великий Українець і проголошений народом Герой України.
Тут бували і працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Денис Січинський, Олександр Олесь, Богдан Лепкий, Олекса Новаківський, Михайло Коцюбинський, Максим Рильський. 1919 року, коли Станіслав був столицею ЗУНР, тут в різний час побували Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Євген Коновалець.
Впродовж 2008 року організовано та проведено 83 урочисті заходи; продовжувалася співпраця з іншими областями України; мистецькі та театральні колективи області презентували свою майстерність в Румунії, Польщі, Грузії, Азербайджані, Литві, Великобританії.
Для послуг населення у сфері культури в області діє 717 Будинків культури, Народних домів та клубів. При закладах функціонує до 4 тис. клубних формувань і об'єднань. В клубних закладах області проведено більше 55 тисяч різноманітних культурно – масових заходів.
Мережа бібліотек складає 752 бібліотечні установи, послугами яких скористалися понад 602 тис. відвідувачів. Загальний документальний фонд бібліотек нараховує понад 9 млн. примірників книг.
В області діють 5 театрально – концертних закладів. За 2008 р. проведено 920 вистав, концертів і сценічних композицій. Два колективи здобули статус академічних. Велось будівництво нового корпусу обласної філармонії та ремонт приміщень облмуздрамтеатру. Створено необхідні умови для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до закладів культури – встановлено 170 пандусів.
В області на державному обліку перебуває 3903 пам'ятки, з них: 1490 — пам'ятки археології (у тому числі 15 — національного значення), 833 — пам'ятки історії (у тому числі 8 — національного значення), 155 — пам'ятки монументального мистецтва (у тому числі 1 — національного значення), 1360 — пам'ятки архітектури, містобудування, (у тому числі 87 — національного значення).
Переважна більшість пам'яток архітектури, містобудування - споруди дерев'яної і мурованої культової архітектури, пам'ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах. Пам'яток житлового будівництва нараховується 585, найбільше їх в обласному центрі - 437, громадських - 221, культових - 513, фортифікаційних - 11, промислових - 30.
Серед археологічних пам'яток, близько 300 трипільських по селень, 40 могильників і 20 поселень культури карпатських курганів, 250 пам'яток черняхівської культури (II -V ст.) та 325 давньоруських поселень і 60 городищ. За письмовими джерелами найстарішими містами в області є Галич (988р.), Рогатин (1200р.), Товмач, тепер Тлумач (1213р.), Тисмениця (1144р.), Снятин (1158р.), Коломия (1241р.).
Особливої уваги серед зазначених пам'яток заслуговують пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури та середньовічні замки.
В області під охороною держави перебуває 587 пам'яток сакральної архітектури, в тому числі : церков - 446, дзвіниць - 88, каплиць - 2, костелів - 31, синагог - 7, келій, палат духівництва - 6, монастирів - 7. З них - пам'яток національного значення - 122, місцевого значення - 465.
Серед пам'яток архітектури - середньовічних замків найбільш привабливими з точки зору розвитку туристичної галузі області є замок XIV-XVIII ст. в м. Галичі, замок та башта замку XVII ст. в с. Раковець Городенківського району, замок XVI ст. в с. Чернелиця Городенківського району, замок XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району. За рахунок коштів державного бюджету протягом останніх років проводиться ремонтно-реставраційні роботи на Пнівському та Галицькому замках.
Історія Прикарпаття оживає у його 16-ти музеях, що перебувають у комунальній власності та 100, що діють на громадських засадах. Привабливими для відвідувачів є численні приватні колекції творів народних майстрів, якими особливо славиться етнорегіон Гуцульщина. на збереженні в них майже 270,0 тис. експонатів. Упродовж 2008 року їх відвідали 270 тис. осіб. Для огляду було відкрито 174 виставки, проведено майже 6,7 тис. екскурсій. В наукових збірниках та періодичних виданнях вміщено 133 публікації. Працівники музеїв взяли участь у 8 Міжнародних наукових конференціях.
Візитною карткою Івано-Франківська є міська ратуша, в якій 46 років працює Івано-Франківський краєзнавчий музей. На правах відділів йому підпорядковується низка музеїв різних профілів: Літературний музей Прикарпаття (відкритий 1986 р.), Криворівнянський літературно-меморіальний музей Івана Франка (1953 р.), Торговецький літературно-меморіальний музей Леся Мартовича (1971 р.), історико-краєзнавчий музей О.Довбуша в с-щі Печеніжин, краєзнавчий музей у с-щі Солотвин.
Івано-Франківський обласний художній музей найбільш вартісну частину музейної колекції якого репрезентує експозиція сакрального мистецтва Галичини ХV-ХХ століть. Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури та живопису ХVІ-ХVІІ ст. в м. Рогатині (1983) який функціонує на правах філії, розміщений в Церкві Святого Духа (1596), окрасою і найбільшою цінністю якої є величний іконостас (1650) .
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського справедливо вважають перлиною культурного надбання не лише Прикарпаття а й України в цілому. В колекціях музею зібрано понад 30 тис. унікальних творів народного мистецтва. Ідея створення музею виникла ще в кінці XIX століття.
Чимала колекція писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.Й.Кобринського, а також велика пошуково-збиральницька робота його працівників дали можливість відкрити в Коломиї у 1987 році окремий і поки що єдиний у світі, музей Писанки.
Косівський музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини, як відділ Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського був відкритий в 1969 році.
Долинський краєзнавчий музей „Бойківщина" Омельяна і Тетяни Антоновичів - один з наймолодших у карпатському регіоні - заснований у 1998 році. Музей має відділи природи, історії, етнографії, сакрального мистецтва
Історико-меморіальний музей Степана Бандери - лідера ОУН, натхненника УПА, ідейні переконання якого стали прикладом незламної волі у безкомпромісній боротьбі за незалежність України.
Впродовж 2008 р. було відновлено родинний дім С.Бандери в Старому Угринові.
Івано-Франківський музей визвольних змагань Прикарпатського краю було урочисто відкрито 14 жовтня 1997 року. Його співзасновниками стали Івано-Франківська обласна рада та обласне товариство "Меморіал". Філія музею - Дем'янів Лаз, де під час розкопок в 1989 році було знайдено 524 останки галичан, знищених службами НКВД перед приходом німців в 1940-1941 роках.
матеріал взято з сайта - http://www.if.gov.ua/modules.php?name=Content&pa=showpage&pid=3
| •<• •Попередня• | •Наступна• •>• |
|---|
•0 Comments•