Пробудження коломийської Мельпомени

Ця небуденна подія в культурному житті нашого міста сталася 8 червня (27 травня за старим стилем) 1848 року. Після піврічних репетицій глядацька аудиторія прийшла на прем'єру комедії «Дівка на виданню, або На милованє нема силовання» – адаптована і оброблена на покутський лад місцевим парохом Іваном Озаркевичем з водевілю Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Його могила під охороною держави, його іменем названо вулицю і театр у Коломиї.

Богдан Лисяк
Торонто

Минуло вже 40 років, як ми покинули Коломию й пішли в мандрівку по світі. Мало кому вдалося відвідати за той час свої родинні сторони, бо спочатку ніхто не міг дістати дозволу поїхати туди на відвідини до близьких і знайомих, а коли відкрився потім туристичний рух, то йшов він утертими й визначеними в "Інтуристі" шляхами — Львів, Тернопіль, Чернівці, Київ, могила Шевченка, Ялта й Москва, і рідко кому вдалося скочити до Коломиї, бо якийсь час Коломия була закрита для туристів з якихсь там військових чи інших причин, так само, як деякі інші околиці в Україні та в СССР. Коли ж там і побував дехто з наших земляків, то хіба тільки з найближчими собі особами ділився враженнями та спостереженнями, нічого про те ніхто не писав і не друкував, спочатку з оправданого, а потім з перебільшеного страху за своїх рідних в Україні. Правда, приходили листи, але переважно в родинних справах, дуже обережні, писані стилем "на здогад буряків". Та й зацікавлення оберталося головно довкола осіб — кожному хотілося знати, чи і як живе той чи інший його родич, знайомий, товариш чи земляк, чи щасливо перебув перші роки післявоєнних репресій, а чи, може, загинув десь у холодній тайзі або в пустинних пісках південного Сибіру.