Історія Коломиї
|
Статті які щойно читали |
---|
історія медицини Коломийщини
історія медицини Коломийщини
Розвиток Коломийської медицини слід віднести до середини XIX ст. і її характерна особливість - зрештою, як і всього національного на той період в Галичині - це перебування під подвійним ярмом. Спочатку 450 років під польським, а з 1772р. - під австро-угорським.
Саме через це ми вперше зустрічаємо в Коломиї лікаря-українця лише в другій половині 19 століття. Це був відомий на всю Галичину доктор Володимир Кобринський, до якого декілька разів приїжджав зі Львова з хворою дружиною І.Франко, у нього лікувався В.Стефаник. Він був близьким родичем відомого громадського діяча і просвітителя на наших землях Йосафата Кобринського, який став ініціатором та основним забудівником Народного дому в м.Коломиї.
Пробудження коломийської Мельпомени
Пробудження коломийської Мельпомени
Ця небуденна подія в культурному житті нашого міста сталася 8 червня (27 травня за старим стилем) 1848 року. Після піврічних репетицій глядацька аудиторія прийшла на прем'єру комедії «Дівка на виданню, або На милованє нема силовання» – адаптована і оброблена на покутський лад місцевим парохом Іваном Озаркевичем з водевілю Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Його могила під охороною держави, його іменем названо вулицю і театр у Коломиї.
Поляк про Коломию
Поляк про Коломию
Богдан Лисяк
Торонто
Минуло вже 40 років, як ми покинули Коломию й пішли в мандрівку по світі. Мало кому вдалося відвідати за той час свої родинні сторони, бо спочатку ніхто не міг дістати дозволу поїхати туди на відвідини до близьких і знайомих, а коли відкрився потім туристичний рух, то йшов він утертими й визначеними в "Інтуристі" шляхами — Львів, Тернопіль, Чернівці, Київ, могила Шевченка, Ялта й Москва, і рідко кому вдалося скочити до Коломиї, бо якийсь час Коломия була закрита для туристів з якихсь там військових чи інших причин, так само, як деякі інші околиці в Україні та в СССР. Коли ж там і побував дехто з наших земляків, то хіба тільки з найближчими собі особами ділився враженнями та спостереженнями, нічого про те ніхто не писав і не друкував, спочатку з оправданого, а потім з перебільшеного страху за своїх рідних в Україні. Правда, приходили листи, але переважно в родинних справах, дуже обережні, писані стилем "на здогад буряків". Та й зацікавлення оберталося головно довкола осіб — кожному хотілося знати, чи і як живе той чи інший його родич, знайомий, товариш чи земляк, чи щасливо перебув перші роки післявоєнних репресій, а чи, може, загинув десь у холодній тайзі або в пустинних пісках південного Сибіру.
Історія свого міста
Валерій Ковтун:
ХОЧУ, ЩОБ КОЛОМИЯНИ ЗНАЛИ ІСТОРІЮ СВОГО МІСТА
Заслуга у цьому гурту краєзнавців, які не покладаючи рук працюють у дослідженні історії нашого міста. Плодом їхньої праці є серія «Коломийська бібліотека». Засновником та упорядником цієї серії є Валерій Ковтун, директор Коломийського педагогічного коледжу. На сьогоднішній день світ побачили такі книги, як «Нарис про місто Коломию» Леопольда Вайгеля, «Колумб з Коломиї», яку написав Микола Савчук, «Світочі Галицького відродження», автор якої є Микола Васильчук. Володимир Глинський видав «Щоденник 1916 -1920 рр.». Також видані «Золота доба Коломийської листівки» Валерія Ковтуна, «Феномен Коломийського краєзнавства», видана у співавторстві Миколи Савчука та Миколи Васильчука. Останньою із згаданої серії побачила світ книга Степана Андріїшина «Коломия у міжвоєнний період 1919-1939».
Історичні факти про освіту Коломи
Історичні факти про освіту КоломиїІсторичні факти стверджують, що розвиток освіти коломийців сягає своїм корінням у глибоку давнину.
Активізація освітньої діяльності в середньовіччі пов'язувалася з прийняттям християнства, яке вимагало знання грамоти. Найдавнішими освітніми закладами Коломиї, де навчали грамоти та книжкової мудрости, мабуть, були церковно-приходські школи при католицьких та православних церквах і монастирях, а пізніше – церковні братства. Завдяки цьому коломийці мали змогу отримувати елементарні поняття грамоти і долучитися до здобутків європейської цивілізації – граматики, риторики, діалектики, арифметики, астрономії, геометрії та музики.
•Більше статтей...•
•Сторінка 2 з 16•