|
У Музеї Писанкового розпису представили нову виставку. Цього разу - метал. Вихованці і викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва показали коломиянам свої найкращі роботи. Виставку приурочили особливій для цього закладу даті - 130-річчю від заснування.
Гончарство у Коломиї
Гончарством людина почала займатися, як тільки збагнула, що з глини можна робити безліч потрібних речей. Від неоліту і до сьогоднішніх днів принцип і засоби виготовлення предметів побуту з глини практично не змінилися. З появою заліза, пластику та термоскла глиняний посуд не втратив своєї актуальності. Функціональні можливості гончарних виробів в останні роки розширились, тепер це — не тільки екологічно чисто і здорово, а й вигідно та естетично. Сьогодні прослідковується тенденція до відродження традицій та орнаментики давніх майстрів. Зараз на карпатських сувенірних базарах і довколишніх торговицях ви знайдете все, що бажає душа — від простого штампування глиняних виробів у якості презентів із Прикарпаття і до справжніх шедеврів із авторськими автографами.
Писанковий майдан Коломиї Цей фільм про коломийське середмістя, зокрема, про комплекс будівель, який віднедавна став візитівкою міста. Йдеться про квартал, у який гармонійно вписався музей Писанки, готель "Писанка" та ресторан "Гал-Прут". Пропонуємо здійснити віртуальну подорож в історичне минуле цих споруд. Гайда з тележурналістом і ведучим Василем Нагірним! Координаційна рада спілки громадян м. Коломиї
1.1.Спілка створюється на невизначений термін .
1.3. Для досягнення програмних цілей і завдань К.Р. має такі права, в тому числі, вільно здійснювати свою діяльність у межах, передбачених чинним законодавством України , по нагляду та контролю за фінансовою та господарською діяльністю органів місцевого самаврядування. Брати участь у загальнодержавних та місцевих референдумах, у виборах Президента України, Верховної Ради України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Використовувати у своїй діяльності державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації. Підтримувати близькі за ідеологічними принципами об’єднання громадян. Здійснювати опозиційну діяльність, викладати і публічно обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя. Приймати участь в обговоренні та оприлюднювати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні й недержавні засоби масової інформації. Вносити пропозиції до органів державної влади та місцевого самоврядування. Відстоювати права, свободи, соціальні, економічні, культурні та інші інтереси громади м. Коломиї . Сучасне зацікавлення істориків і краєзнавців дослідженням населених пунктів нашої держави (особливо в період Середньовіччя), будучи одним із найважливіших стратегічних завдань вітчизняної історіографії, покликане сформулювати концепцію історії України, все ж є далеко не бездоганним у своєму виконанні з кількох наступних причин. Цьому є як об'єктивні так і суб'єктивні пояснення. Значна кількість втрачених, або вивезених за межі країни актів, документів приватного характеру, мемуарів ускладнюють роботу у вказаній царині. Внаслідок двох світових війн, які негативно відбились на стані історичної і культурної спадщини України, втраченими є і більшість монументальних пам'яток, що часто виступають важливим допоміжним матеріалом з вивчення тих чи інших проблем історії міст і сіл.
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТКИ КОЛОМИЇ Коломия належить до найдавніших міст Галичини. На карті украінських земель 11-13 ст.ст. серед двадцяти тодішніх міст бачимо й Коломию. Проте джерел, що моли б розповісти про будівництво та архітектуру того періоду, маемо мало. Единим свідченням про існування поселення в межах староі Коломиі можуть бути висновки археологічних досліджень, проведених Я. Пастернаком в околицях Корнича / 1935-36 . Дерев'яна архітектура Коломиї та Коломийщини Українська архітектура подолала багато труднощів на шляху свого розвитку. В житті нашої країни було кілька історичних періодів кожен з яких мав свої особливості, що істотно впливали на творчу спрямованість архітектури. Характерною рисою в розвитку української архітектури є широке використання синтезу мистецтв. |
||
