Коломия:
Історія міста від найдавніших часів до середини ХХ століття.
Спливають години, дні, роки, століття. Час стер із пам'яті людей події, якими жила Коломия. Все менше й менше залишається живих свідків навіть недалекого нашого минулого. Науковці ще й досі не виявили багато історичних документів, чимало з них назавжди втрачені. Тому й не дивно, що молоде покоління не знає історії рідного краю, міста чи села.
Історики, коломиєзнавці пробували написати літопис Коломиї, але за браком джерел і фактичного матеріалу він виходив неповним, з багатьма пропусками, помилками та перекрученнями.
Історія давнього європейського міста Коломиї – не виняток серед поселень нашого краю. Переконаний, що глибокого наукового погляду на історію міста ще не висвітлено – на це є відомі об'єктивні й суб'єктивні причини. Лише за умови ознайомлення з усіма документами правдавнього походження і славної минувшини Коломиї, недоступних для широкого загалу, з'явиться реальна можливість видати правдивий історичний опис нашого міста.
Доісторичне минуле Коломиї та її околиць
Територія Коломийщини, як і всієї нинішньої Івано-Франківщини, з давніх-давен була вкрита водою – Галицько-Бесарабським морем. Трохи згодом, 15 млн. років тому, внаслідок потепління почали танути південний і карпатський льодовики, води з яких текли уздовж південно-західного боку Волинсько-Подільської височини до Чорного моря. Вони утворили заглибини, що згодом утворили річища Дністра і двох Бистриць.
Важливим чинником у житті перших поселенців цих теренів та найкращим на той час шляхом контактів з широким світом була річка Прут (від грец. Πορατα – "брід, перехід"; "переправа, перевіз, брід"). Природно-географічні умови стали своєрідною привабою для людей найдавніших часів. Перші поселенці на теренах Коломиї з'явилися в добу раннього залізного віку. Про це свідчить археологічна розвідка, яку провів у 1970 р. археолог Богдан Томенчук. На півночі від міста, на правому березі потічка Косачівки, в урочищі Косачеві, він виявив поселення VII–V ст. до Р. Х. На території Коломиї знайдена й ліпна кераміка празького типу з VI–VII ст. Р. Х.
Поряд з цим поселенням, наприкінці ХІХ і впродовж ХХ ст. археологи виявили на території сучасної Коломийщини пам'ятки культури карпатських курганів. Поселення і могильники IV cт. до Р. Х. знайшли в селах Пилипах, Грушеві, Ганеві, Дебеславцях, Товмачику, селищі Печеніжині та ін. Поселення були здебільшого невеликі (до 2–3 га), житла дещо заглиблені, наземні будівлі – з глинобитними стінами. У верхніх шарах ґрунту археологи знайшли рештки металургійного виробництва – ножі, серпи, зубила, ключі, а також уламки керамічного посуду, виготовленого на гончарному крузі, залізні предмети римської доби.
Значно раніше, у 1932 р. музейник Володимир Кобринський повідомляв, що під час будівельних робіт на нинішній вулиці О. Довбуша, на глибині 2–3 м. було знайдено бронзовий ніж вигнутої форми. Це, на його думку, підтверджувало версію про існування людської оселі на території міста приблизно 1000–700 років тому.
Мабуть, причиною такого пізнього заселення території міста був повноводний Прут, який часто міняв своє річище. Для заселення плем'я вибрало важкодоступний, добре захищений пагорб, що височів над потічком Косачівкою. Поселення займало вигідне для оборони місце і служило надійним притулком під час небезпеки. Про це свідчать сліди липицької культури в урочищі Косачеві, культурний шар яких датується ІІ ст. до Р.Х. – ІІІ ст. Р. Х.
І все ж через відсутність джерел не можна точно визначити, які саме племена жили на території давньої Коломиї. Археологічні пам'ятки дозволяють стверджувати, що племена карпатського ареалу в епоху бронзи перебували на рівні розвитку інших індоєвропейських племен Східної й Центральної Європи.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
