"Райське яблуко"

 

"І побачила жінка , що дерево добре на їжу і принадне для очей , і пожадане дерево , щоб набути знання . І взяла з його плоду , та й зїла і разом дала теж чоловікові своєму , - і він з"їв ."

Книга Бтуття 3,4

   Нас постійно ставлять перед вибором без вибору. Що ми обираємо ? Кого ? Ми креслимо на бюлетенях з надією , що можливо цього разу той наш хрестик дасть хочь якийсь результат . Але всеодно отримуємо в результаті нулик .

То може ми щось робимо не так ? Може не правильно підходимо до вибору ведучись на яскраві плакати , на гарні , але порожні слова . Відкиньте усі ті витребеньки політтехнологій , які хитро пускають пил в очі , затуманюють наш розум яскравими , але брехливими гаслами.

То ж подивімося навкруги не звертаючи уваги на сьогодення , а заглянемо у минуле . Як там , хто і який він там ?

Марне сподіватися на те , що той хто раз увійшовши в " РАЙ " і вкусивши того забороненого плода ( переступивши закон ) тепер буде з вами відвертим і щирим . " Райське яблуко" , як той наркотик , вже не відпускає .Хочеться ще і ще . І байдуже , що буде потім . Головне зараз і тут . Результат любою ціню , навіть сотнями а то й тисячами смертей . Зради - буденність , образи - мізерність - це найменші з тих зол на які вони здатні заради того щоб хочь ще раз вкусити . Зрадивши раз , зрадять і в подальшому . Змій вже живе в них . І вони повнісью і всіціло раби його .

Навіть невеличкі клерки і ті ,маючи леда якусь можливість ,не втримуються і морально падають .

Кожен має свою мрію і кожен втілює її в міру свого вседозволенного .Навіть ціною плюндрування довіри своїх побратимів .

 Є друга категорія , яка мріє туди попасти . Які у них наміри ? Вони і самі не можуть нічого гарантувати . Бо вони ще не там . Вони ще не брали його в руки , невідчували його принад і спокус . То ж , як можна сказати ,-ні , не спробувавши . Це темні особистості . Хоча і в цих обставинах вони вже пішли на угоду . Бо для того щоб туди попасти простому громадянину у той " Рай " ,то недосяжно . Величезні кошти вкладаются в кожного , хто хоче туди і це вже робить його залежним на майбутнє . То ж його майбутнє вже не таке світле і прозоре . З ними , як з вмираючими , можна прийти попрощатися . В останнє подивитися ще в світлі і не затуманені очі і відчути , як затамувала подих їх душа , чи то від радості , чи то від страху .

І третя категорія - ті ,які вже були там і можливо ще там . Але якось не склалося у них. Ні статків ,ні маєтків. Надміру провокаційні обставини не зломили їх поглядів . Вони тримали "Райське яблуко" в руках , відчували його непоборну силу . Але . Мабуть чи то з остраху , чи з душевно-моральних причин , вони встояли . Не вкусили . Так , таким можна позаздрити , по доброму позаздрити . Бо мати в руках те , чого кожна людина на землі прагне і відмовитися ? Обравши шлях чесний і важкий , вони заслуговують нашої уваги . Він буде працювати і далі , як і всі ми з вами . Головне , помітити їх , не пропустити . Їм потрібна наша підтримка і співпраця . І ми відповідальні за подальшу , не тільки його , але й нашу з вами долю .

Зробивши вибір ,- обирайте . Але памятайте , що від цього не тільки ваше подальше життя може змінитися , але й близьких вам людей .

Следующая >