|
Історія Коломийського драматичного театру Історія єпархії
історія медицини Коломийщини
Розвиток Коломийської медицини слід віднести до середини XIX ст. і її характерна особливість - зрештою, як і всього національного на той період в Галичині - це перебування під подвійним ярмом. Спочатку 450 років під польським, а з 1772р. - під австро-угорським. Саме через це ми вперше зустрічаємо в Коломиї лікаря-українця лише в другій половині 19 століття. Це був відомий на всю Галичину доктор Володимир Кобринський, до якого декілька разів приїжджав зі Львова з хворою дружиною І.Франко, у нього лікувався В.Стефаник. Він був близьким родичем відомого громадського діяча і просвітителя на наших землях Йосафата Кобринського, який став ініціатором та основним забудівником Народного дому в м.Коломиї. Самбір- насам перед це осередок бойківщини про що свідчить музей розташований в найстарішому будинку міста . Тут народився і проживав видатний діяч А.Я. Чайківський . Тут і по нині дбайливо збережений камерний зал органної музики .
Жовква
http://www.youtube.com/watch?v=Wham_N7o25I Історія Гуцульщини
Коломийські солеварні Масове виробництво солі на Гуцульщині і в цілому на Покутті і її широка реалізація з давніх часів в Росії сприяла виникненню великої групи солеторгівців на Надніпрянщини, яких називали "Коломійця" (назва походить від Коломиї - головного центру торгівлі гуцульської сіллю). Переважно групами вони прибували з усіх руських земель спочатку до Коломиї, а потім виїжджали в солеварні центри Гуцульщини, де закуповували бочками сіль за гроші, або обмінювали на товари і поверталися назад. Про Коломию Перехід під айстри-німецький протектора, був для Галичини вигідним з кількох причин. По-перше, невдовзі почали впроваджувати реформи з підняття економіки краю, зароджувалися акціонерні та приватні підприємства, перші місцеві видобувні, лісопильні та цегляні промисли. Особливий етап у розвитку Коломиї почався після вступу в дію в 1866 році залізничного сполучення, а також залізничних гілок місцевого значення. По-друге, цей період поклав початок національному відродженню на Коломийщині. У 1830 році серед передової коломийської інтелігенції твердо сформувалася думка про нагальність потреби відродження руського язика, культури, народних традицій і звичаїв. Цьому особливо сприяли погляди М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича, авторів збірки''русалка Дністрова' '(1837 рік), ідеї якої суспільно-політичних і культурно-мистецьких традицій в Коломиї, започаткував зародження першого в Галичині театру (1848 рік) і читальні (1848 рік). Скасування панщини в Австрії (1848 рік) сформувала в Коломиї національно-патріотичне середовище - Коломийську окружний Руську раду на чолі з педагогом і першим меценатом М. Верещинським. Про місто- |
||||
